Загальна площа – 466 кв.м.

Місткість складу – 200 т.

Статус – введений в експлуатацію

Кількість холодильних камер – 2 загальною площею 84 кв. м.

Проєкт – Український Аграрний Консалтинговий Центр

Забудовник – «PRBuilding» 

Опубліковано в журналі «Садівництво та Овочівництво. Т.І.» № 3 (36), серпень-вересень 2023 / «Горішник. Виноградник» №3 (22) 2023

Як проєктно-консалтинговий супровід сприяє аграріям у розвитку справи

Ефективність та прибутковість в аграрній сфері залежить від багатьох чинників. Врахувати всі з них, особливо на початковому етапі, доволі непросто. Тому, щоб знайти оптимальні рішення й отримати максимальну вигоду від інвестованих коштів, варто скористатися допомогою фахівців. Отримати такі послуги можна в Українському аграрному консалтинговому центрі – проєктно-консалтинговій компанії, що працює у сфері вирощування, зберігання та переробленні аграрної продукції.

Професіонали з УАКЦ мають понад 10 років досвіду, тож здатні впоратися з найскладнішими завданнями, розповідає маркетолог компанії Володимир ТАРАСЕНКО. Про напрями роботи компанії та послуги, що можуть допомогти аграріям втілити в життя успішні бізнес-проєкти, фахівець розповів читачам журналу.

«Садівництво та Овочівництво. Т. І.»: Розкажіть про компанію та її основні напрямки діяльності.

Володимир Тарасенко: УАКЦ – компанія, що надає консалтингові послуги фермерам. Серед головних напрямків діяльності – проєктування теплиць, тепличних комплексів та переробних підприємств, що зводяться за технологіями швидкомонтованих конструкцій. Йдеться про ангари, склади, зерносховища, комплекси по переробки та зберіганню аграрної продукції, а також холодильники та морозильні камери.

Проектування «під ключ» промислових теплиць і тепличних комплексів. Для цього маємо в штаті досвідчених агрономів, конструкторів, архітекторів та інших фахівці. Виступаючи як незалежні консультанти вони готові проконсультувати, як початківців, так і досвідчених аграріїв. За потреби фахівці виїжджають на місце і безпосередньо консультують клієнтів.

Маємо необхідне обладнання та спеціалістів для проведення геодезичного обстеження, що дозволяє правильно розмістити комплекс по ділянці..

Також практикуємо послуги з енергоаудиту, за результатами якого надаємо рекомендації для вдосконалення виробництва.

«Садівництво та Овочівництво. Т. І.»: Щоб отримати гранти за державними програмами, потрібно не лише мати актуальну інформацію про таку можливість, а й уникати помилок під час підготовки проєктів та документів. На що варто зважати передусім?

Володимир Тарасенко: Грантові програми зі створення та розвитку садів і теплиць діють в Україні з липня 2022 року. Однак отримати грантову допомогу можуть лише ті, хто має добру ділову репутацію, її перевіряє Ошадбанк, чиї проєкти чітко відповідають умовам її надання. Відповідно до умов отримання, обсяги відшкодування становлять: за теплицю площею 0,4–0,6 гектара – 2 млн грн; 0,8–1,2 гектара – 3,5 млн грн; 1,6–2,4 гектара – 7 млн грн. Частка державного фінансування може становити до 70 %. Підприємець зобов’язаний створити не менше 14 нових робочих місць на 1 гектар. Грант виділяють виключно на створення теплиці, закупівлю посівних матеріалів, добрив та обладнання.

До пакета, який подає претендент на державне фінансування, є багато вимог – починаючи від наявності супровідних документів і завершуючи проєктом. Зокрема теплиця повинна бути модульного типу, площею від 0,4 до 2,4 гектара, з металевим збірним каркасом на опорних палях та плівкою товщиною 150–200 мікрон.

Готуючи документи, претенденти на отримання гранту нерідко припускаються помилок. Серед найбільш поширених – невідповідність вимогам земельної ділянки, на якій заплановано будівництво теплиць; відсутність свердловини та спецдозволів на водовикористання; неповний або ж некоректний проєкт теплиці.

Скориставшись допомогою наших фахівців, цих помилок можна уникнути. За потреби вони підготують проєкт, що відповідає всім вимогам Мінагрополітики, а також забезпечать повний документальний супровід.

«Садівництво та Овочівництво. Т. І.»: Розкажіть про основні принципи комплексного підходу до створення аграрних комплексів.

Володимир Тарасенко: Комплексний підхід передбачає планування та проєктування тепличних комплексів, у процесі чого фахівці враховують усі фактори для ефективного вирощування. Вони аналізують важливу для такого проєктування інформацію: які обсяги продукції має намір вирощувати та зберігати, підприємець, як її розмістити на ділянці, якими мають бути складські приміщення для зберігання інвентаря, підготовки води та інше; що краще встановлювати для охолодження – холодильні чи морозильні камери, якого об’єму.

До того ж коли на території виробництва багато об’єктів, все варто проєктувати так, щоб системи були максимально інтегрованими, як за використанням, так за нормативами. Важливо одразу розрахувати всі маршрути, щоб зібраний урожай якнайшвидше потрапляв до складів чи холодильників.  Комплексний підхід зрештою забезпечує максимально ефективний результат.

«Садівництво та Овочівництво. Т. І.»: Процес проєктування: чому він настільки важливий і що зрештою отримує замовник?

Володимир Тарасенко: Це вкрай важливо для успіху бізнесу, оскільки вже на етапі проєктування ми пропонуємо конструктивні й технологічні рішення, які зрештою дадуть змогу використовувати виробничі комплекси з максимальною користю.

Кожен проєкт виготовляємо індивідуально, аналізуючи інформацію щодо загальної площі ділянки, сторони світу, культур, які планують вирощувати, погодних умов, ландшафту тощо. Обов’язково виїжджаємо на місце, щоб врахувати всі індивідуальні особливості. І лише після збору всієї інформації розпочинаємо працювати. Перед стартом роботи безпосередньо над проєктом створюємо концепцію тепличного комплексу відповідно до вимог та побажань і погоджуємо її з клієнтом.

Якщо йдеться про проєкт для грантової програми, то до уваги беремо не лише побажання клієнта, а й ті вимоги, які потрібно врахувати для його успішного відбору. Проєкт тепличного комплексу включає тепличні блоки, внутрішньомайданчикової мережі, допоміжні споруди, об’єкти для обслуговування, благоустрій території.

Відтак на виході замовник отримує індивідуальний розрахунок та документацію, яка включає: вид та тип теплиці; структурні елементи; матеріали; за потреби автоматичні системи вентиляції, зрошення, провітрювання; систему вирощування та контролю клімату; проєктні плани; кошторис проєкту. Замовник матиме будівельний план теплиці, що визначає просторову конфігурацію, планування каркаса з розміткою елементів, а також план встановлення автоматичних тепличних систем.

«Садівництво та Овочівництво. Т. І.»: Які види теплиць проєктують фахівці компанії?

Володимир Тарасенко: Аналізуючи ринок, робимо висновок, що про проєктування у нас йдеться лише тоді, коли говоримо про тепличний комплекс. А от під будівництво окремих теплиць проєкт розробляють куди рідше. Однак наша компанія проєктує і окремі теплиці для вирощування плодово-ягідних та овочевих культур, саджанців плодово-ягідних культур, овочевої розсади, квітів та декоративних рослин, і тепличні комплекси різного типу. Зараз за нашими проектами завершується будівництво кількох великих комплексів на Київщині, Житомирщині, Дніпровщині. Це тепличні комплекси на 148 промислових теплиць розміром від 10х40 до 10х50 м. В цілому загальна площа спроектованих нами тепличних комплексів, що знаходяться на різній стадії будівництва, складає понад 150 тис. кв. м.

 «Садівництво та Овочівництво. Т. І.»: Послуги з консалтингу: у чому можуть допомогти клієнтам спеціалісти компанії?

Володимир Тарасенко: Нерідко підприємці мають хибні враження щодо багатьох позицій: якою саме буде вартість організації власної справи, коли окупиться бізнес… Фахівці компанії професійно розраховують ці та інші показники, здійснюючи агрономічний та інжиніринговий супровід експлуатації теплиць на всіх етапах впровадження проєкту.

Такий супровід особливо важливий на початку розвитку тепличного господарства. Фахівці-агрономи допоможуть обрати технологію вирощування та посівний чи садивний матеріал, організувати мікроклімат у теплиці, впровадити системи захисту та підживлення рослин та ін. Натомість інжиніринговий супровід дає змогу ефективно розв’язувати ті проблеми, які виникають в ході господарювання.

Сьогодні крім глобального приросту населення, змін клімату та дефіциту води продовольчу кризу у світі поглибила ще й війна в Україні. Якщо проаналізувати детальніше цю проблему та шляхи її вирішення, інвестори саме зараз можуть знайти гідні проєкти для інвестування. Глибше про проблеми, які підривають продовольчу безпеку у світі, та про кризові можливості для фінансування розповідають засновник інвесткомпанії Blackshield Capital AG Максим Корецький та його партнер Ілля Кислицький.

Інвестиції у товарні ринки, класично, розглядаються у кількох основних категоріях: викопне паливо (нафта, газ, вугілля), виробнича перспектива (мідь, сталь, алюміній) або захисне інвестування у дорогоцінні метали (золото, срібло, метали платинової групи).

Продовольчим активам у контексті інвестування відводиться менш значуща роль. Загострення продовольчої кризи, у тому числі обумовлене війною Росії проти України, може вплинути на пріоритети інвесторів.  

Чотири проблеми, що підривають продовольчу безпеку у світі

Геополітичне напруження

Україна забезпечує 10% світового ринку пшениці, 15% ринку кукурудзи та 13% ринку ячменю, за даними Єврокомісії. До того ж ми є основним постачальником соняшникової олії – 50% світової торгівлі.  

Скорочення постачання продовольства у зв’язку з війною призвело до підвищення цін на сировинні товари та посилення протекціоністської політики в експорті.  

До прикладу, Індонезія ввела заборону на експорт пальмової олії, а Індія обмежила експорт пшениці. Загроза припинення Чорноморської зернової ініціативи тягне за собою ще відчутніші глобальні наслідки.   

Російська агресія проти України позначилася не тільки на агровиробництві безпосередньо в нашій країні, а й на глобальних постачаннях добрив, що своєю чергою негативно впливає на урожайність, оскільки не завжди можна замінити одну поживну речовину іншою.  

Глобальний приріст населення та зміна клімату

В ООН прогнозують зростання населення планети на 21% – до 9,7 млрд у 2050 році. З урахуванням такої динаміки, зазначає видання National Geographic, потрібно, щонайменше, подвоїти виробництво сільгоспкультур. Адже годувати доведеться не лише людей, а й домашню худобу, яку споживає близько 75% населення.

Втім, екстремальні погодні умови обмежують можливості збільшення виробництва: підвищення температури, посушливі періоди, урагани. З 1970 року вони завдавали збитків на суму $3,6 трлн. За даними Корнелльського університету, отриманими в результаті масштабного моделювання, поточний рівень с/г виробництва на 20% нижчий, ніж він міг би бути без змін клімату.   

Обмеженість водних ресурсів

Вода стає дефіцитом, а її вартість зростає. За різними оцінками, глобальна ціна питної води зросла на 250% за останні п’ять років. Інститут світових ресурсів порахував, що забезпечення суспільства водою до 2030 року може коштувати понад 1% ВВП на рік, або приблизно $0,29 в день на людину.  

Інвестиції, на думку фахівців Інституту, варто спрямовувати на ефективніше та чисте транспортування води й покращення її очищення. Економічні вигоди від такої інвестиційної діяльності важко переоцінити: кожен долар, вкладений у санітарію та доступ до води, за найскромнішими підрахунками, здатен принести $6,8 прибутку внаслідок покращення здоров’я людей та продуктивності.  

Це дуже екологічний, але, можливо, не для всіх інвесторів очевидний варіант вкладення фінансів у стратегічні ресурси.  

Кризові можливості

Наростальна продовольча криза, окрім глобальної загрози, несе і можливості для інвесторів допомогти планеті й отримати гідні повернення на свої вкладення.  

Далі – кілька варіантів реалізації такої стратегії win-win.  

1. Інвестувати в технологічні розробки для підвищення ефективності використання землі в агровиробництві.

Поточне розширення посівних площ обмежене. Єдиним реальним способом збільшення обсягів агровиробництва може стати інноваційна складова цього процесу: ведення агробізнесу у контрольованому середовищі, редагування генів, вирощування ГМО культур і використання біологічного захисту рослин.

Тепличні технології – галузь, яка добре себе зарекомендувала та розвивається особливо активно в Європі й деяких регіонах США. Вона має величезний потенціал, особливо в розрізі майбутніх проблем, пов’язаних із дефіцитом і вартістю води. Адже її кількість, необхідна для вертикальних і горизонтальних теплиць, у рази менша, ніж для відкритого ґрунту.

Сьогодні у секторі новітніх агротехнологій є багато цікавих приватних компаній, котрі поки не вийшли на біржу, але можуть це вдало зробити протягом наступних років.  

Наприклад, компанія Oerth Bio – спільне підприємство, створене відомими компаніями Bayer та Arvinas для розробки інноваційних рішень для захисту врожаїв від захворювань. За різними оцінками, потенційне середньорічне зростання проєкту може складати 30-40%.   

Не менш цікавим з інвестиційного погляду є проєкт CoverCress. Поки що це непублічна компанія, яка належить компаніям Bayer, Bunge та Chevron. Науковці з CoverCress взяли звичайний бур’ян та, відредагувавши його гени, створили покривну культуру, придатну для виробництва олій і біопалива. Бізнес-модель полягає у тому, що насіння роздається фермерам безплатно. До того ж вони ще й отримують плату за вирощування культури. Врожай компанія використовує для виробництва кормів (для Bunge) та олій для продукування біопалива (для Chevron). Прогнози надихають: до 2027 року компанія зросте приблизно у вісім разів.    

2. Класичне інвестування в акції публічних компаній з аграрної та харчової промисловості.

За останнє десятиліття загальний ринок харчових продуктів і безалкогольних напоїв зріс на 5%. Ринки, що розвиваються, показали приріст 8%, розвинені ринки зросли на 2%, а Близький Схід і Африка – на 10%. У наступному десятилітті зростання буде повʼязане з замінниками мʼяса та морепродуктів, енергетичними напоями, кормами для свійських тварин.

Фактори зростання доходів компаній сектору: збільшення обсягів продажів у 2020 році, обумовлене пандемією, за яким слідувало зростання цін через інфляцію. У результаті за останні кілька років компанії досягли виняткових рівнів органічного зростання.  

Наприклад, вкрай консервативний диверсифікований холдинг Mondelez зріс на 40% з мінімумів 2020-го (попри падіння фондового ринку 2022-го), а мультинаціональний виробник шоколадної продукції Hershey донедавна зріс на 150%.

Найстійкішими можуть виявитися стратегічні інноватори – компанії, які не тільки працюють у перспективних напрямках, а й здатні до: самофінансування – Bayer та Corteva, вертикального землеробства (оцінка середньорічного зростання CAGR близько 12%) – Signify, вироблення хімікатів – китайська Yangnong Chem, добрив – Yara, біопалива – Neste.  

У переліку інвестиційно привабливих активів – Deere Co. та CNH Industrial NV. Обидві великі індустріальні компанії останнім часом роблять акцент на технологіях, зокрема напівавтономного та автономного землеробства, збільшення врожайності та зменшення витрат. Це дасть змогу фермерам помʼякшити ефекти явно вираженої сезонності сільського господарства.  

Обидві компанії належать до консервативного профілю, зазвичай платять дивіденди близько 2-3% і зростають у середньому на 6-12% на рік.  

Яку частку у збалансованому інвестиційному портфелі можуть займати акції компаній аграрного, продовольчого і дотичних секторів (у рамках теми продовольчої безпеки)? Від 10% до 50%, залежно від макроумов.  

Акції хімічної промисловості циклічні та динамічно зростають на циклічному зростанні економіки – в середньому на 30-40%. Акції продовольчого сектору з еластичними цінами можуть бути резистентними до економічних потрясінь (наприклад, акції Pepsi зросли на 47% за останні три роки). Тому формування портфеля з даних секторів – це, безумовно, поступовий процес для консервативних стратегічних інвесторів.

Forbes Ukraine

Відповідно до інформації Міністерства аграрної політики та продовольства України за період із початку року до 29 серпня 2023 року 15 господарств отримали 77 млн грн. на розвиток теплиць в рамках урядової грантової програми підтримки малого та середнього бізнесу єРобота.

Ця програма діє з липня 2022 року, умови участі в ній регламентовані Постановою КМУ №738. Головні з них:

1. Площа теплиць та обсяг відшкодування:
2. 0,4-0,6 га – 2 млн грн. (без ПДВ)
3. 0,8-1,2 га. – 3,5 млн грн. (без ПДВ)
4. 1,6 – 2,4 га. – 7 млн грн. (без ПДВ);
5. Кількість створених нових робочих місць не менше 14 на 1 га. (в пропорціях від розміру теплиць);
6. Грант виділяється виключно на створення теплиці, закупівлю посівних матеріалів, добрив та обладнання;
7. Державне співфінансування до 70% (максимальна сума відшкодування – 7 млн грн.), участь власними коштами від 30%;
8. Будівництво повинно здійснюватися на землях, які знаходяться у власності або/та в оренді на строк не менше ніж 7 років що підтверджено відповідними документами.
9. Строки реалізації проекту – 12 місяців;

УАКЦ пропонує наступні послуги в рамках участі в державній грантовій програмі:

• розробку проектів теплиць та тепличних комплексів;
• консультування з агрономії та будівництва;
• документальний супровід при подачі заявки на грант;
• допомогу в розробці бізнес-план розвитку тепличного господарства.

Більше інформації про програму Ви можете отримати на сайті Мінагрополітики та УАКЦ.

Замовити проект теплиці, тепличного комплексу, ангару, складу та інші швидкомонтовані будівлі Ви можете за телефоном 38 097 0156868.